Joomla 3.5

7.3. Технологія виробництва м’яса страусів

7.3.1. Біологічні та продуктивні особливості страусів
7.3.2. Розведення та утримання Африканських страусів
7.7.3. Розведення та утримання Австралійських страусів Ему
7.3.4. Розведення та утримання Американських страусів Нанду

7.3.1.Біологічні та продуктивні особливості страусів
   Страусів відносять до літаючих плоскогрудих або безкільових видів птахів. Можна впевнено твердити, що страуси – найбільші птахи. Так, африканські страуси в зоопарку "Асканія-Нова" досягали живої маси 170 кг. В Україні страуси вважалися птахами, які прикрашали зоопарки і не мали виробничого значення. Проте, як свідчить аналіз доступної літератури, розведення страусів і вирощування їх на м'ясо у багатьох країнах світу знаходить потужний розвиток як альтернатива виробництву яловичини. Тому страусів можна віднести до перспективних видів сільськогосподарської птиці, а страусівництво – до нового напряму в технології виробництва високоякісного м'яса птиці в Україні.
     За даними один страус ему може дати тушку забійною масою 55 кг, із яких 62,5 % становить пісне м'ясо (у курчат-бройлерів - 65 % такого м'яса і 64 % у яловичині). Кількість жиру в м'ясі страусів - 15 %, у курчат-бройлерів - до 10 %, в яловичині - до 25 %. Кожна тушка страусів має від 10 до 20 кг експортного м'яса ніжних м'язів, з нього 66 % - м'яса і 33 %- філе. Стать страусів не справляє великого впливу на кількість м'ясної продуктивності, однак самки мають дещо вищий відсоток жиру. Автор констатує, що 2/3 усього м'яса становлять 10 основних м'язів і 1/3 - це вирізка з ніг. М'ясо високої комерційної цінності у страусів становить 80-90 % від його загальної кількості, проти 45 % - в інших видів ссавців. Найбільш ніжне м'ясо - це м'ясо м'язів стегна. Великі м'язи мають продаватися окремо для приготування м'ясних продуктів, середні за довжиною м'язи — для вироблення окорока, а більш дрібні м'язи можна використовувати на фарш.
    Від одного страуса у 14-місячному віці можна отримати від 1,4 до 1,8 кг пухо-перової сировини, 34-41 кг червоного м'яса з низьким рівнем жиру і 1,1-1,3 м3 шкіри.
За нормами забій страусів проводять у 9-12 місячному віці при досягненні живої маси 90-100 кг.

 Таблиця 7.3.1.

 Порівняльне виробництво продукції від великої рогатої худоби і страусів (за даними Купера, 1999)

 

  Виробництво м'яса страусів характеризується швидким поверненням прибутків від вкладеного капіталу і має значні переваги порівняно з такою галуззю тваринництва, як скотарство.
    Наведені матеріали свідчать, що протягом одного року вирощування одного бичка великої рогатої худоби можна мати 250 кг яловичини, а від 40 голів страусенят за той же період кількість м'яса з незначним вмістом холестерину збільшується у 7,2 рази і досягає 1800 кг. Крім цього в 18,7 разів збільшується площа шкіри, що використовується у галантерейному виробництві, і з'являється нова високоцінна пухо-перова сировина, яку використовують при виробництві пуховиків для авіаторів, альпіністів, полярників, перин і подушок.
   Відзначає, що від однієї корови за рік може бути отримано одне теля. При цьому від моменту запліднення і до забою відгодованого теляти проходить 654 дні, при відгодівлі 40 страусенят – усього 407 днів. Кількість отриманого м'яса, як і за даними Купера, відповідно 250 і 1800 кг. Тривалість життя страусів досягає 70 років. Для розрахунків було взято 40-річний період - тобто час, протягом якого самки здатні відтворювати потомство. Отже, за такий продуктивний період вихід м'яса з розрахунку на одну самку становить 72 т, шкіри – 2000 м2, пір'я – 1450 кг. Це унікальні і вражаючі дані, які наводять на думку, що при розведенні лише кількох пар страусів окрема сім'я або ферма може вирощувати страусенят на м'ясо і отримувати побічну продукцію (шкіра, пір'я), мати з того достатні прибутки для благополучного існування і ведення страусиного бізнесу.
    Важливою біологічною особливістю страусів є те, що ці птахи, так само як і велика рогата худоба, використовують для забезпечення своєї життєдіяльності пасовища. Рослинна клітковина не тільки добре перетравлюється страусами, але і слугує джерелом енергетичного, білкового, вітамінного та мінерального живлення.
    Забійний вихід м'яса у страусів становить понад 50 %, тобто стільки скільки у корів і овець. М'ясо страусів за кольором, смаком і структурою м'язів подібне до м'яса теляти або до яловичини. М'ясо з ніг страусів має такий самий смак, як яловичина зі стегна або задньої частини лопатки. Колір м'яса страусів коливається від темно-червоного до світло-вишневого. Воно дещо темніше від яловичини, через те, що містить більше темних пігментів. Більш темний червоний колір м'яса страусів може вплинути на вибір покупців. Тому при забої страусів слід дотримувати вимог, які забезпечують нормальний колір м'яса.
    За ніжністю м'ясо страусів дещо перевищує яловичину за рахунок більшого вмісту внутрішнього м'язового жиру і подібне до м'яса індичок.
  М'ясо страусів може використовуватися споживачами при виготовленні продуктів різних найменувань: кускове м'ясо, філе, кебаб, гамбургери, копчене, засмажене або тушене м'ясо, сосиски, хот-доги, консерви з салатом, набори для супів і т.ін.
   На думку більшості вчених, поживна цінність м'яса страусів, порівняно з м'ясом інших тварин, зумовлюється низьким вмістом у ньому холестерину.

 Таблиця 7.3.2.

 Вміст поживних речовин у м'ясі з 10 м'язів страусів і м'ясі інших тварин та птиці (в 100 г)

 

     Слід зазначити, що вміст холестерину у м'ясі молодого теляти або свині (86 мг/100 г) знаходиться на тому самому рівні, як і у м'ясі страусів. Значно вищий вміст холестерину (118 і 112 мг/100 г), за цими даними, відмічається у яловичині та оленині. З цього погляду, страусятина матиме більший комерційний попит порівняно з м'ясом інших тварин.
   Перспективність збільшення виробництва страусового м'яса зумовлюється не лише його позитивним впливом на здоров'я людей, але і тим, що в технології годівлі страусів не застосовуються корми тваринного походження, гормони, стимулятори росту та антибіотики. Особливого значення подальший розвиток розведення страусів має набути як замінник яловичини в умовах поширення епідемій ящуру і губчастої енцефалопатії великої рогатої худоби в країнах Європейського Союзу.
    Відомо, що шкіра страусів є сировиною для виробництва розкішного лакованого взуття та предметів галантереї. За якістю шкіра струсів прирівнюється до шкіри крокодила і змії. Вона щільна, міцна, хоч і дуже тонка.
  Пір'я страусів, крім декоративного призначення, використовується для виготовлення модних жіночих шуб, а також для очистки деталей, механізмів і обладнання. Завдяки деяким особливостям свого пір'яного покриву, страуси добре почуваються як при дуже низькій температурі (-40°С), так і при високій (+45°С). Звичайно, при утриманні страусів краще таких температур уникати.
    За існуючими відомостями, самка африканського страуса може знести за рік від 28 до 60 яєць. Як найбільший птах у тваринному світі страуси відкладають і найбільші яйця. Маса яйця африканського страуса коливається від 1400 до 1900 г, довжина - 15-19 см, ширина 13-15 см. Маса шкаралупи яйця африканського страуса досягає 200 г, а товщина - 1,83 мм.

 Таблиця 7.3.3.

 Порівняльна поживність яєць різних видів птиці (заданими Куликова Л.В.)

  Слід відзначити, що за вмістом основних поживних речовин яйця страусів практично не відрізняються від яєць іншої сільськогосподарської птиці. Однак, в яйцях страусів міститься більше лізину і треоніну, а менше - аланіну.
    Як зазначалося вище, розведення і вирощування страусів є прибутковим за рахунок високої ціни на страусове м'ясо та попиту на еластичну і міцну шкіру та пухо-перову сировину. Рівень рентабельності виробництва страусятини досягає 49 %.

7.3.2. Розведення та утримання Африканських страусів
   Африканські страуси - це найбільші з існуючих на земній кулі птахи. За даними у дикій природі Африки ці страуси мають живу масу 100 кг, а в умовах зоопарку "Асканія-Нова"-120 кг, окремі особини досягають маси 140-150 кг.
   У цього виду страусів крила розвинені недостатньо і вони використовують їх для регулювання напрямку тулуба при швидкому бігу, при бійці, для виконання ритуальних рухів у шлюбний період, а також для створення тіні для молодняку в умовах спекотного посушливого клімату Африки.
   У цього виду страусів виділяють 6 підвидів, які розповсюджені по всьому африканському континенті і відрізняються різним кольором оперення, розмірами чи іншими особливостями біології. При розведенні страусів у країнах Африки виділяють два піки відтворення: у періоди опадів у березні-квітні і серпні-вересні. В середньому в кладці може бути від 14 до 34 яєць.
    В "Асканії-Новій" виділяються кілька періодів розвитку страусівництва. Перший - з 1892 по 1915 рік - в зоопарку утримувалося 91 пташеня, із яких вижило - 42. Другий період - з 1917 по 1941 р. У цей період, після завезення у 1925 році двох страусів, значно розвинулося страусівництво. Усього було отримано 202 пташеняти страусів, із яких 142 вижило. У процесі відтворення брали участь 11 самок, у тому числі - 3 завезених, 5 - першого покоління і 3 - другого покоління. П'ятдесяті, шістдесяті і сімдесяті роки відзначаються значним занепадом у розведенні африканських страусів. Однак, з 1976 по 1988 рік в "Асканії-Новій" було виведено 101 страусове пташеня, з яких вижило 56 голів.
     Незважаючи на те, що африканські страуси - жителі спекотливого степу і напівпустель, вони дуже вибагливі до умов утримання і погано витримують вологість і холод. Тому завозити їх на ферму треба в тепле, світле приміщення, яке старанно підготовлене. Слід мати на увазі, що при недостатньому освітленні страуси сліпнуть і у них порушується координація руху. Температуру у пташнику необхідно підтримувати, особливо в перехідний і зимовий періоди року на рівні 15-18°С. Таку температуру підтримують за рахунок використання обігріву звичайними опалювальними засобами. У зоопарках пташник для страусів може бути з центральним коридором або коридором уздовж однієї із стін, його ширина має бути 1,5 м. Висота пташника -3,5-5,0 м. Станки для утримання повинні бути окремими на кожного страуса. Розмір станка має бути 4x5 м з дверима в одному з кутків. Від коридору станки відгороджуються дерев'яною або цегляною стінкою заввишки 2 м, а верхня частина - металевою сіткою або сіткою із прутів. Взимку страуси (самець і самка) утримуються окремо. На одну пару має бути 3 станки, у тому числі один для перегону. Заходити в станок страусів забороняється. Щоб почистити і прибрати станок птицю переганяють в один із вільних станків, а після прибирання повертають птицю у свій станок. Перегінний станок може бути на кілька пар страусів. Тоді зранку, в період чистки станків і годівлі страусів птицю переганяють в одному напрямку, а ввечері - у зворотному.
    У страусів дуже добра адаптаційна здатність, тому вони пристосовані як до умов жаркого сухого, так і різко континентального клімату. За даними канадських фермерів, страусів можна утримувати в зимову пору року в загонах на снігу при температурі + 4,5°С. В загони африканські страуси виходять через великі двері, які коливаються. У пташнику-страусятнику змонтовані індивідуальні станки розміром 9x8,6 м (площею 78 м2). За допомогою спеціальної системи підігріву температура в пташнику підтримується на рівні 18-24°С при відносній вологості - 40-60 %.
    А.В. Сайдинов (2000) наводить дані про те, що у Фінляндії є ферми африканських страусів з добре обладнаними приміщеннями, виробництво м'яса на цих фермах організовано на промисловій основі. Водночас, автор спостерігав і утримання страусів на пристосованій фермі - у звичайній військовій палатці, яку на зиму обкладають соломою.
    Оскільки у кліматичних умовах півдня України у страусів відмічається два сезони відтворення, один з яких припадає на зиму, для природного парування слід будувати окремий манеж. У весняну пору для спаровування самців з самками птицю випускають у загони чи дворики.
   Годівниці кріпляться в кутку станка на висоті 110 см, їхній розмір 0,5x0,5x0,70 см, форма - трикутна. Напувають страусів з відра через спеціальні дверцята з коридору в момент їх годування.
    В умовах «Асканії-Ново» страусів випускають на літні вигули наприкінці квітня - на початку травня. При цьому основною умовою нормального процесу відтворення є забезпечення їх випасами на вигулах.


    Корми для африканських страусів (як і для ему, і нанду) виготовляються у вигляді вологих сумішей з такими інгредієнтами: дерть ячна, зерно пшениці, дерть кукурудзяна, висівки пшеничні, макуха соняшникова або соєва. В обов'язковому порядку додається білий хліб, дріжджі кормові, м'ясо-кісткове борошно, печінка (сира або варена) і яйця. Значне місце в раціоні африканських страусів займають зелені корми і овочі.


    Інкубацію яєць африканських страусів можна проводити трьома способами: 1) штучна інкубація; 2) природне насиджування самцями свого виду; 3) природне насиджування самцями нанду.
    Штучну інкубацію яєць африканського страуса проводять при постійній температурі (37,2-37,4°С) і відносній вологості інкубаційної шафи (50-55 %). Протягом усього періоду інкубації, який триває 39-41 день, яйця 5 разів на добу перевертають і стільки ж разів охолоджують протягом 5-7 хвилин. У період виведення страусенят вологість повітря дещо знижують.


Рис. 7.3.1. Закладка яєць для інкубації  Рис. 7.3.2. Вивід молодняку страусів
Рис.7.3.3. Відбір та оцінка молодняку страусів

  Спосіб насиджування яєць самцями африканського страуса є найбільш результативним щодо отримання пташенят.
    Спосіб насиджування яєць африканського страуса самцями нанду має певні труднощі, пов'язані з процедурою заміни яєць нанду яйцями африканських страусів. Спочатку самець нанду насиджує яйця свого виду, а потім гніздо додатково обкладають сіном і підсовують його під яйця. Після підготовки нового гнізда замінюють яйця нанду на яйця африканського страуса. Під одного самця підкладають 3-5 яєць африканського страуса. Яйця слід додатково повертати, цю роботу виконує пташниця.
  Спосіб насиджування яєць самцями страусів має значні недоліки, які пов'язані з небезпекою переохолодження при дощовій погоді або в разі приморозків. У таких випадках для підвищення виводимості страусенят при природному насиджуванні можна забирати яйця з-під самців і продовжувати інкубувати їх в інкубаторах. Тривалість природної інкубації яєць африканського страуса становить 41-42 дні.
  Страусенят африканського страуса вирощують або у пташниках з обігріванням без самців, або тільки з самцями, або комбінуючи ці способи.



7.3.3. Розведення та утримання Австралійських страусів Ему
   Своє походження й одомашнювання страуси ему ведуть з Австралії. Цих страусів відносять до найбільш перспективних завдяки їхній великій живій масі (40-55 кг), якою вони поступаються лише африканським страусам. Перспективність і ефективність розведення страусів ему пов'язана з їх доброю пристосованістю до будь-яких кліматичних умов і невибагливістю до їжі. Вони можуть вирощуватися на зернових, зелених, грубих кормах, на овочах і фруктах.
   У страусів ему найвищі темпи приросту живої маси за перший рік свого життя (70-80 %). За деякими відомостями, страуси ему досягають висоти 1,7 м і мають густе ланцетоподібне пір'я. На задній ділянці голови пір'я завихрюється у вигляді прикраси, щоки і шия – лисуваті, світло-синього кольору. Завдяки такій красі страуси ему є постійними експонатами зоопарків. У трахеї страусів ему є щілина, і повітря, яке проходить через неї, роздуває особливий мішок, завдяки якому птиця може не розкриваючи дзьоба видавати голосні і чіткі звуки.
    Для гніздування у природних умовах австралійські страуси ему створюють у грудні-січні пари і п'ять місяців тримаються на вибраній ними території. Наприкінці травня - на початку червня самки ему відкладають 5-20 яєць зеленого кольору, маса кожного з них 600-800 г, і віддаляються від гнізда. Самка відкладає яйця з інтервалом 5-6 днів на початку і через 3-4 дні - наприкінці несучості. Самець ему насиджує кладку протягом 52-56 днів. Ураховуючи, що самець залишає гніздо з яйцями лише кілька разів - для їжі і напування, то за період насиджування він втрачає 4-8 кг живої маси. Такий тривалий період насиджування потребує того, щоб самець ему перед сезоном відтво­рення мав добру вгодованість. Природне насиджування яєць самцями можливе при створенні гнізд розміром 1,5x1,5 м і розташуванні їх у приміщенні або під дахом. Можлива також і штучна інкубація яєць в інкубаторах.
   Як видно з наведених даних, у перші 20-30 діб слід підтримувати більш високу температуру (38,5~38,0°С) і відносну вологість повітря (55-65 %) в інкубаційній шафі. В наступні дні інкубації температура знижується незначно (37,5-37,0°С), а відносна вологість - помітно (до 45-50 %). Кількість перевертань яєць у різні періоди інкубації різна: у перші 20 діб - 8 разів на добу, у період 41-56 днів - 2 рази, за 3—5 днів до виведення яйця пропонується зовсім не перевертати.
   Вирощувати страусенят ему можна як під контролем самця-батька, так і звичайним "ручним" способом під доглядом пташниці.
    Як свідчить досвід фахівців зоопарку Асканія-Нова, кращим способом вирощування страусенят ему є вирощування з самцями-квочками.
    Вважається, що самці ему уважні Й обережні батьки. Наприклад, при виведенні страусенят самець зберігає і не роздушує шкаралупу яєць, обережно поводиться з молодняком. Тому шкаралупу яєць у гнізді з-під самця вибирають не зразу, а так само як і яйця з замерлими зародками або незапліднені - через 2-3 доби.
   Страусенята, виведені в інкубаторах, починають пересуватися лише наприкінці першої або другої доби. Тому перше, що повинна зробити пташниця після виведення страусенят, це якомога швидше забрати їх з інкубатора і помістити у тепле місце (ящик-брудер) з температурою не нижче 28СС. Розміри ящика-брудера можуть бути такими: довжина і ширина - 120 см, висота 70 см з кришкою, в якій є отвір з діаметром 25 см для потужної електролампи. На одному із торцевих боків брудера встановлюють дверцята, які відкидаються донизу і служать трапом при виході і вході страусенят.
   Годувати пташенят страусів починають лише на другий день після виведення. При цьому спочатку страусенят ему привчають до їжі і тільки потім - до напування. Температуру у пташнику для страусенят підтримують на рівні 25°С .
   До 45-денного віку страусенят на ніч треба заганяти у теплі пташники, а потім - у просторі загони чи секції. У цей період страусенят переводять на триразове годування наступними раціонами.
   Якість і повноцінність годівлі страусенят ему визначають за їхньою живою масою, яка в місячному віці має становити 1,6-2,0 кг, у 2-місячному – 3,2-4,0 кг, 3-місячному – 6,0-7,0 кг, а в річному віці -від 48 до 55 кг.

7.3.4. Розведення та утримання Американських страусів Нанду
   Вид страусів нанду походить з прерій Південної Америки. Нанду один із найдрібніших видів безкілевих птахів: жива маса самців досягає 30-35 кг, а самок - 23-28 кг. У фермерських господарствах від одного дорослого самця нанду отримують 800-1100 г, а від самки - 700-800 г пухо-перової сировини. Обскубування пір'я можна проводити 3 рази на рік. Слід зазначити, що крім м'яса, люди споживають в їжу і яйця страусів.
   Страуси нанду відрізняються від вищезгаданих тим, що у природних умовах ведуть полігамний спосіб життя. Однак, незважаючи на це, при утриманні страусів нанду статеве співвідношення слід планувати і підтримувати у межах 1:1.
   У страусів нанду, які створюють "гареми", спостерігається певна ієрархічність у поведінці. При цьому існує підпорядкованість між "гаремними" і "не гаремними" самцями. У зв'язку з цим забирати резервних самців з групи не слід, оскільки самці самі регулюють кількість особин, які беруть участь у спаровуванні з самками.
   Для утримання страусів нанду використовують пташники, які обладнують приладами для обігріву і підтримки плюсової температури. При цьому страусів нанду слід утримувати груповим способом – до 20-25 голів у станках при щільності посадки 1 голова на 2 м .
   Насиджування яєць у страусів нанду, як і в інших видів плоскогрудих птахів, припадає на долю самця. При цьому самці нанду вважаються гарними "квочками", вони сідають на гнізда відразу після появи у гніздах перших яєць. Перед яйцекладкою самці нанду будують гнізда у вигляді ямок діаметром 60-70 см і вимощують їх травою. Процес обладнання гнізд і насиджування відбувається у спеціальних вигульних загонах для групи самців. У період насиджування яєць, тривалість якого становить 33-36 днів, біля гнізда встановлюють годівниці з кормом і напувалки з водою. Самці нанду споживають корм і воду кілька разів на день. У кожному гнізді залишають для насиджування 11-15 яєць залежно від розмірів самця. У дощову погоду слід систематично замінювати підстилку у гнізді.
    Крім природного насиджування, при розведенні страусів нанду яйця слід інкубувати в інкубаторах. При цьому у перший період інкубації температура у шафі інкубатора підтримується у межах 37,5-37,6°С, а в другий (315 дн.) - 37,2°С; відносна вологість повітря, відповідно, - 60-70 і 55-60 %. Перевертають яйця чотири рази на добу, охолоджуючи протягом 5-7 хвилин. Біологічний контроль інкубації яєць страусів нанду проводять на 7-й, 15-й і 30-й дні ембріонального розвитку зародків.
   Через 2-3 години після виведення страусенят нанду слід помістити в терморегулювальні шафи, в яких вони знаходяться 1-2 доби при температурі 34,2-35,6°С. При вирощуванні нандусенят у перші дні їхнього життя необхідно створювати умови для використання залишкового жовтка (70-80 г, або 20-25 % їхньої живої маси). Для цього підігрівають приміщення, а краще - підлогу. Протягом доби нандусенят слід годувати не менш ніж п'ять разів на добу. Нанду - стадні птахи, тому при вирощуванні і в дорослому віці дуже спокійні, не проявляють агресивності.
    Годують нандусенят з першого дня звареними і подрібненими яйцями з додаванням цибулі, зеленої трави з люцерни і кропиви. Потім додають до раціону моркву, капусту, столовий буряк, хліб, каші, висівки і мінеральні компоненти. Правильність годівлі контролюють шляхом порівняння фактичної і нормативної живої маси нандусенят: на 4-й день виведення - 350-400 г; у місячному віці - 1,0-1,2 кг; 2-місячному - 3,0-3,8 кг; 3-місячному - 4,5-5,7 кг; 4-місячному -7,0-7,4 кг і в 10-місячному віці -9,0-11,5 кг.

Питання для самоконтролю

1. Біологічні особливості страусів.
2. Назвіть способи інкубації яєць африканських страусів.
3. Яка тривалість інкубації яєць страусів?
4. Які корми використовують для годівлі страусів?
5. У якому віці і з якою живою вагою здають страусів на забій?

Опубликовано в Розділи

 Печать  E-mail