Joomla 3.5

7. Доїльні апарати

7.1. Класифікація і типи доїльних апаратів
7.2. Загальна будова доїльного апарата
7.3. Загальна будова та призначення елементів доїльних апаратів
7.4. Робота двотактного доїльного апарата

 



7.1. Класифікація і типи доїльних апаратів
   Доїльні апарати поділяють на витискні і висмоктувальні. Механічні доїльні апарати витискного типу, що імітують взає­модію дояра з дійками за ручного доїння, не знайшли широкого практичного застосування переважно через складність і недоско­налість конструкції. Сучасні доїльні апарати є апаратами висмоктувального (вакуумного) типу.
  Робочими органами доїльного апарата, що здійснюють процес до­їння і безпосередньо взаємодіють із твариною, є доїльні стакани. Роз­різняють два типи доїльних стаканів: однокамерні і двокамерні (рис. 7.2). Нині переважно використовують двокамерні доїльні стакани.
  За принципом роботи доїльних стаканів доїльні апарати поділя­ють на три- і двотактні. Такт – це період часу, протягом якого відбувається фізіологічно однорідна взаємодія машини з твариною. Сукупність різноманітних тактів називають циклом.
  Робочий цикл тритактного доїльного апарата складається з тактів: ссання, стиск, відпочинок, а двотактного лише із тактів: ссання і стиск.
  Такт ссання призначений для виведення молока з дійки. Такт стиску призначений для масажу вимені і стимуляції процесу молоковіддачі. Такт відпочинку призначений для відновлення кровообігу в дійці.
  Поширенішими є двотактні доїльні апарати із тактами ссання і стиску. Таке поєднання тактів дає змогу значно спростити конструк­цію і скоротити тривалість доїння, підвищується надійність роботи апарата.
  Існуючі двотактні доїльні апарати працюють за такими схемами: однойменні такти відбуваються і змінюються водночас у всіх ста­канах (одночасне доїння); у двох стаканах здійснюється такт ссання, у двох інших у цей самий момент — такт стиску (попарне доїння).
  Основний недолік двотактних доїльних апаратів — підвищена загроза порушення кровообігу в дійках у разі несвоєчасного вими­кання доїльного апарата (явище «сухого» доїння).

Таблиця 7.1

Загальна характеристика доїльних апаратів

7.2. Загальна будова доїльного апарата
    Доїльні апарати — це виконавчі елементи доїльної машини, які забезпечують вилучення молока з дійок за допомогою вакууму. Вони мають підвісну частину, до якої входять колектор та комплекти доїльних стаканів, молочних і вакуумних трубок, молоч­ний і повітряний шланги, з'єднані кільцями, а також ручка, на якій встановлено пульсатор і за допомогою якої апарат під'єднують до повітряного і молочного трубопроводів.
  Доїльний апарат складається з чотирьох доїльних ста­канів, колектора, пульсатора, комплекту молочних і вакуумних шлангів та трубок, а також доїльного відра (у разі доїння в перенос­ні відра).

Рис. 7.1. Доїльний апарат



7.3. Загальна будова та призначення елементів доїльних апаратів
   Незалежно від типу, марки та конструктивних особливостей, ос­новні елементи доїльних апаратів мають чітко визначені функції.
   Доїльні стакани — ви­доюють молоко та складаються лише з двох основних деталей: гіль­зи з патрубком для повітряної трубки та дійкової гуми з молочною трубкою (верхня частина якої переважно закінчується присоскою). Крім того, окремі види доїльних стаканів можуть мати в будові стопорні кільця, оглядові конуси, збільшену присоску із спеціальним каліброваним отвором для поліпшення транспортування молока з піддійкової камери та інші конструктивні особливості. Гарантійний строк служби дійкової гуми — один рік від дня виготовлення, зокрема 900 год. чистої роботи (доїння). Після спрацювання дійкову гуму замінюють на нову.

                               

Рис. 7.2. Схеми роботи доїльних стаканів:
І, II — однокамерного відповідно з незмінними і змінними розмірами присоска;
III — двокамерного; а — такт ссання; б — такт стиску; в — такт відпочинку;
1 — гільза; 2 — гумовий присосок; 3 — дійкова гума; 4 — міжстінкова камера; 5 — піддійкова камера

  Колектор — розподіляє вакуум у міжстінкові та піддійкові камери доїльних ста­канів, збирає з них молоко і спрямовує його в молочний шланг; крім того, за тритакт­ного доїння забезпечує пері­одичну подачу атмосферного повітря в піддійкові камери доїльних стаканів і цим са­мим створює такт відпочинку.

Рис. 7.3. Колектор доїльного апарата двотактного ви­конання з камерами змінного (Ік) і
постійного вакууму (ІІк):
а – загальний вид, б – перетин колектора; 1 – гвинт, 2 – розподільна камера, 3 – корпус, 4 – гумова прокладка,
5 – молочна камера, 6 – клапан, 7 – гумова шайба, 8 – патрубки молочні, 9 – вхідний патрубок розподільної камери,
10 – вихідні патрубки розподільної камери, 11 – вихідний патрубок молочної камери

  Пульсатор — перетворює постійний вакуум на пульсивний, тобто такий що чергується з атмосферним тиском.

Рис. 7.4. Пульсатор АДУ 02.00
ПП — повітряний патрубок; ПЗВ — патрубок змінного вакууму; ППВ — патрубок постійного вакууму; Іп — камера постійного вакууму; ІІп, ІVп — камери змінного вакууму; ІІІп — камера атмосферного тиску; 1, 10, 15 — гайки;
2, 6 — прокладки; 3 — накривка; 4 — клапан; 5 — обойма; 7 — корпус; 8 — мембрана; 9 — гумове кільце;
11 — дросель; 12, 13 — канали з'єднання камер; 14 — втулка

   Молочні та повітряні шланги і трубки (комплект) сполучають перелічені вище вузли в єдину систему (доїльний апарат) і водночас є магістралями для проходження повітря й молока.

7.4. Робота двотактного доїльного апарата
    Після під'єднання доїльного апарата до вакуум-проводу повітря відсмоктується з доїльного відра 8, молочного шланга 16, ка­мери ІІК колектора (клапан колектора перед цим слід підняти) та піддійкових камер 13 доїльних стаканів. Водночас повітря відсмок­тується з камери Іп пульсатора. У камері ІVК пульсатора в цей час тиск атмосферний. Під дією різниці тисків над і під мембраною (у камері Іп — вакуум, у камері ІVп — атмосферний тиск) вона проги­нається вгору і підіймає клапан 4. При цьому камера ІІп роз'єднується з камерою ІІІп і з'єднується з камерою Іп. Вакуумують­ся камера ІІп пульсатора, патрубок 19, повітряний шланг 9, розпо­дільна камера ІVк колектора, повітряні трубки 10, міжстінкові ка­мери доїльних стаканів. Отже, у піддійкових 13 і міжстінкових ка­мерах створюється вакуум. Дійкова гума випрямляється, за рахунок різниці тисків сфінктер дійки відкривається і розпочинається такт ссання. Під дією вакууму молоко відсмоктується з молочних цистерн дійок, молочною трубкою надходить у камеру колектора, а потім шлангом 16 у доїльне відро 8. Повітря крізь паз на торцевій час­тині стержня клапана 18 підсмоктується в камеру Ік і забезпечує інтенсивне відведення молока з колектора в доїльне відро.

Рис. 7.5. Схема роботи уніфікованого доїльного апарата АДУ-1 двотактного виконання:
а — такт ссання; б — такт стиску; Іп, Ік — камери постійного вакууму відповідно пульсатора і колектора; ІІп, ІVп, ІVк — камери змінного вакууму пульсатора і колек­тора; Шп — камера постійного атмосферного тиску пульсатора; В — вакуум-провід; 1 – гайка; 2 — прокладка; 3 — накривки; 4 — клапани; 5 — обойма; 6 — мембрана; 7 — з'єднувальний канал; 8 — доїльне відро; 9, 10 — відповідно шланг і трубка змінного вакууму; 11 — гільза стакана; 12 — вим'я; 25 — піддійкова камера; 14 — молочний патрубок; 15 — фіксатор клапана; 16, 17 — молочний і вакуумний шлан­ги; 18, 19 — патрубки відповідно постійного і змінного вакууму пульсатора

   Повітря поступово відсмоктується нерегульованим каналом 7 із камери керування ІVп пульсатора. Як результат тиск повітря на мембрану з боку камери ІVп зменшується і під дією атмосферного тиску з камери ІІІп клапан 4 опускається. При цьому він роз'єднує камери змінного ІІп та постійного Іп вакууму і водночас сполучає камеру ІІп з ІІІп атмосферного тиску. Повітря з камери ІІп пульса­тора шлангом через розподільну камеру ІVк колектора надходить у міжстінкові камери доїльних стаканів. Оскільки в піддійкових ка­мерах 13 підтримується вакуум, а в міжстінковій камері створюєть­ся атмосферний тиск, то під дією різниці тисків дійкова гума стис­кає дійку і закриває її сфінктер. Відбувається такт стиску: дійкова гума масажує дійки. Внаслідок цього прискорюються кровообіг у дійках і припуск молока в молочні цистерни.
   Водночас повітря з камери ІІп пульсатора каналом 7 надходить до камери керування ІVп. Площа клапана, що перебуває під дією атмос­ферного тиску з боку камери ІІІп, значно менша за площу мембрани з боку камери ІVп, тому мем­брана прогинається догори. При цьому переміщується вгору і клапан пульсатора. Він знову роз'єднує камери ІІІп і ІІп, а камеру ІІп з'єднує з камерою Іп. Вна­слідок цього в міжстінкових камерах стаканів знову створюється такт ссання нового циклу. Процес доїн­ня повторюється.
   Технічна характеристика:
   Рекомендований вакуум – 48 кПа.
   Частота пульсацій за хвилину – 65 – 70 (не регулюється).
   Співвідношення тактів за часом 66 : 34.
   Середня тривалість видоювання корови – 3 – 5 хв.

Питання для самоконтролю:

1.Як класифікують доїльні апарати за принципом роботи доїльних стаканів?
2.Наведіть типи доїльних апаратів за принципом роботи доїльних стаканів.
3.Охарактеризуйте загальну будову доїльного апарата.
4.Назвіть призначення складових елементів доїльних апаратів.
5.Охарактеризуйте роботу двотактного доїльного апарата.

Опубликовано в Розділи

 Печать  E-mail