3.9. Впорядкування території багаторічних плодових насаджень

3.9.1. Зміст і завдання влаштування території багаторічних насаджень.
3.9.2. Розміщення порід і сортів.
3.9.3. Вимоги до розміщення кварталів.
3.9.4. Розміщення доріг і захисних лісосмуг, водних джерел, господарських дворів.
3.9.5. Впорядкування виноградників, ягідників і полуничних сівозмін.


3.9.1. Зміст і завдання влаштування території багаторічних насаджень

   Завдання впорядкування території полягає в створенні сприятливих умов для їх росту і розвитку, високопродуктивному використанні техніки і трудових ресурсів, отриманні високих врожаїв за мінімальних затрат праці і коштів.
   Складові елементи влаштування території багаторічних насаджень такі:
· розміщення порід і сортів; кварталів; доріг, польових лісосмуг, господарських дворів, водних джерел.




3.9.2. Розміщення порід і сортів
   Порода і сорт – це основні фактори господарської діяльності в садівництві. Від породного складу залежить час початку і кінця плодоносіння, тривалість експлуатаційного періоду, обсяг затрат праці.
  Одно-, двопородні сади не забезпечують рівномірного використання робочої сили. Оскільки, в зернятковому саду збір урожаю в кінці літа, восени; в кісточковому – на початку і в кінці літа; в ягідному – червень, липень.
   Тому сади необхідно проектувати так, щоб було правильне співвідношення площ плодових і ягідних культур та їх сортів.
 Для товарних садів Лісостепової зони пропонують таке співвідношення (якщо сади поблизу промислових центрів, переробних заводів):
· ягідних – 10–15%;
· зерняткових – 60–75%;
· кісточкових – 20–25%.
У садах, які розміщені на периферії :
· ягідних – 5%;
· кісточкових – 15-20%;
· зерняткових – 75-85%.
Крім цього, на вибір породи мають вплив природно-кліматичні умови.

  Найбільш вибагливі, засухостійкі породи (абрикоси, вишні, черешні) розміщують на підвищених ділянках, але захищених від вітрів. Сливи можна розміщувати в долинах. Для яблунь, груш потрібні найбільш родючі ґрунти.
  Розміщення сортів проводять для кращого взаємозапилення, щоб отримати вищі врожаї. Є сорти основних порід і сорти-запилювачі.
  Має бути 4–5 сортів-запилювачів. На кожних 6–8 рядів основного сорту дають 2–3 ряди сорту-запилювача.
  На території саду має бути пасіка з розрахунку одна бджолосім’я на 0,5 га саду.
  Ряди, як правило, розміщують з півночі на південь, щоб краще освітлювались.
  Висаджування дерев проводять такими способами:
· квадратним;
· прямокутним (на крутих схилах);
· шахматним порядком (для раціонального використання земельної ділянки).

3.9.3. Вимоги до розміщення кварталів
    Розміщення порід, сортів і рядів проводять у межах кварталу.
 Квартал – це ділянка саду зайнята, як правило, деревами однієї породи з декількома взаємозапилюючими сортами, обмежена дорогами і захищена лісосмугами.
 Площа кварталу залежить від площі саду. Якщо площа саду більше 100 га, то квартали проектують площею 15–20 га. Якщо площа менше 100 га, то квартали проектують площею 10–12 га.
   Довжина кварталу – 400–700 м, ширина – 200–400 м.
 Квартали довгою стороною розміщують перпендикулярно до переважаючих ґрунтів і орієнтують з півночі на південь. За складного рельєфу квартали довгою стороною розміщують вздовж горизонталей. Квартали саду закріпляють за садівничими бригадами. Одна людина може обслужити 1,5 – 2,0 га саду, залежно від площі бригада може складатися з 40–50 осіб. Бригади поділяють на ланки по 8 – 10 осіб.

3.9.4. Розміщення доріг і захисних лісосмуг, водних джерел, господарських дворів
   На території саду всі дороги поділяють на:
· магістральні;
· окружні;
· міжквартальні.
  Магістральні дороги з’єднують основні масиви саду з господарськими дворами, а звідси і з пунктами здавання і переробки сировини. Ширина проїжджої частини 5–6 м, а з обочинами – по 1–2 м.
  Окружні дороги проектують по периметру саду з внутрішньої сторони лісосмуги. Ширина її повинна бути не більша, ніж магістральних доріг. Загальна ширина – 5–10 м з обочинами.
Міжквартальні дороги проектують шириною 3–4 м.
  Захисні лісонасадження створюють сприятливі умови для росту і розвитку плодових дерев. Тому на території саду є обов’язковим розміщення таких видів лісосмуг:
1. по межі саду – шириною 6–10 м (до 15м), з північного боку. Це трьох-, пятирядна посадка з високорослих порід дерев, відстань між деревами 2,5–3 м;
2. по межах кварталів висаджують вітроломні полоси, два ряди високорослих дерев. Ширина – 3–5м з живоплотом.
  В умовах складного рельєфу через кожні 50–100 м впоперек схилу висаджуються буферні полоси, шириною 2–3 м.
  Крім цього, по периметру саду повинна бути канава шириною 1–1,5 м, внутрішній бік обсаджений кущами (2–3 ряди). По межах кварталів у лісосмугах повинні бути технологічні розриви для створення кращих умов вивезення врожаю (ширина 6–8 м).
 Розміщення господарських дворів. Господарські двори влаштовують на території великих промислових садів. Їх розміщують у центрі садового масиву, на перехресті доріг, або поблизу транзитних доріг. На території господарського двору має бути їдальня, кімната відпочинку, складські приміщення, піднавіси для зберігання тари і сортування сортів. Приблизна площа господарського двору – 0,5–0,75 га на одну бригаду.
  Водні джерела розміщують з розрахунку одне джерело на одну бригаду, в центрі садового масиву або поблизу господарського двору. Наявність води обов’язкова для оприскування (1м3 на 1га саду).

3.9.5. Впорядкування виноградників, ягідників і полуничних сівозмін
  Влаштування території виноградників включає розміщення тих же елементів, що й влаштування території садів, з додаванням розміщення кліток. Розміщенню кварталів на виноградниках повинне передувати встановлення напряму рядів насаджень.

  

  Ширину кліток за ручного збирання врожаю, звичайно, приймають 100 м. Під час використання комбайнованого збирання врожаю ширина клітки може бути збільшена.
   Дороги на виноградниках поділяють на магістральні (8–10м), міжквартальні (8 м).
   Захисні лісонасадження проектують як по зовнішній межі масиву, так і по межах кварталів.
  Впорядкування території ягідних насаджень включає ті ж елементи, що й впорядкування садів, а також розміщення полів суничної сівозміни.
 Суниця на одному місці може розвиватися й плодоносити 5 років. Поля суничної сівозміни проектують рівновеликими за площею.

 

 

Контрольні питання

1. Назвати елементи влаштування території багаторічних насаджень.
2. Які вимоги ставлять до розміщення порід і сортів?
3. Поняття кварталу та бригадних ділянок.
4. Охарактеризувати розміщення господарських центрів.
5. Які захисні лісові насадження розміщують на території багаторічних насаджень?
6. Вимоги до розміщення шляхової мережі.
7. Розміщення водних джерел.
8. Впорядкування виноградників, ягідників та полуничних сівозмін.

Опубликовано в Розділи

 Печать